W Wodzisławiu Śląskim kilkanaście lat temu swoje nowe centrum życia ulokował Barry Smerin. Urodzony w 1943 Londynie, po przejściu na emeryturę przeprowadza się do Polski. „Ja zawsze mówiłem, że chcę niegdyś mieć na mojej macewie cytat z Shakespeare’a: „The wheel has come full circle. I am here.” (‘Koło zatoczyło krąg. Jestem tutaj.’). To z Macbetha. Tak więc myślałem – że ja wrócę, ja jestem stąd.”
Faktycznie jego rodzinne koło zatacza dalekie kręgi. Dziadkowie ze strony ojca pochodzą z Rzeżyc w dzisiejszej Łotwie. Zaś dziadkowie ze strony matki wyemigrowali do Anglii z Chmielnika, niedaleko Kielc. W Chmielniku w przededniu II wojny światowej ponad 80 proc. mieszkańców stanowili Żydzi. „Gdy jako nastolatek dowiedziałem się o tym, co wydarzyło się podczas II wojny światowej, zaangażowałem się przeciwko faszyzmowi i zacząłem się interesować tym, co się stało z Żydami w Polsce.”
Jego urodzeni w Anglii rodzice ani nie mówią po polsku, ani nie są religijni. Gdy ma siedem lat, wysyłają go do chederu, gdzie przez lata uczęszcza po regularnej szkole. Tam uczy się j. hebrajskiego i czytania biblii w oryginale. „Do dziś jestem rodzicom wdzięczny, bo ta nauka dała mi intymną świadomość liter hebrajskich – w języku jidisz mówimy ‘heimish’, czyli znany.” Smerin studiuje literaturę angielską oraz języki francuski i niemiecki, kończy też studia historii żydowskiej. Większą część życia spędzi później w Paryżu, pracując dla Europejskiej Agencji Kosmicznej (ESA) jako szef działu tłumaczy.
W Paryżu poznaje swoją drugą żonę, Karinę, która pochodzi z polskiego Radlina – i która nauczy go języka polskiego. „Zdecydowaliśmy, że wrócimy do Polski, gdy ja przejdę na emeryturę – moja żona też chciała wrócić.“ W 2004 roku wracają do Krakowa, gdzie Barry Smerin współtworzy reformowaną społeczność żydowską, jego najmłodszy syn ma swoją Bar Micwę w Synagodze Wysokiej – jako pierwszy ‚tutejszy’ od końca drugiej światowy. Po kilku latach rodzina przeprowadza się do Wodzisława Śląskiego. Tam Smerin zaczyna działać na rzecz upamiętniania historii żydowskiej miasta, jest współzałożycielem stowarzyszenia Jerusza – Dziedzictwo. A dziś pisze własne wspomnienia życiowe. „Nie czuję się Polakiem czy polskim Żydem. Ale czuję, że tu jestem w domu, czuję się tu u siebie. I że mam prawo tu być. I że dobrze mi tu jest i zawsze było.”
Największy wpływ na jego tożsamość, bodajże też na decyzję zamieszkania w Polsce, mieli dziadkowie. „Oni mnie stworzyli, to miało największy wpływ na rozwój mojej osobowości.” A najważniejsze wartości, które się z jego osobowością wiążą? Barry Smerin odpowiada przypowieścią: „Według tradycji żydowskiej celem życia i istnienia człowieka jest naprawa stworzenia świata. Bóg umyślnie nie skończył stworzenia kompletnie, dając ludziom i ludzkości możliwość, aby je poprawić. To się po hebrajsku nazywa: Tikkun Olam, naprawa świata. I to ma człowiek robić.“
*****
EN
Barry Smerin: Translating the Jewish World
Wodzisław Śląski is where Barry Smerin found his new life centre several years ago. Born in London in 1943, after retiring he moved to Poland. „I always said that I would like to have a quote from Shakespeare on my matzeva: ‘The wheel is come full circle, I am here.’ It’s from Macbeth. So I thought I’ll come back too, I’m from here.”
His family circle does indeed go far and wide. His paternal grandparents came from Rēzekne in present-day Latvia. And his maternal grandparents emigrated to England from Chmielnik, near Kielce. On the eve of World War II, over 80 percent of Chmielnik’s inhabitants were Jews. „When as a teenager I learnt about what happened during World War II, I became actively anti-fascist and got interested in what had happened to the Jews in Poland.”
His English-born parents neither speak Polish nor are they religious. When he was seven years old, they sent him to a cheder, which he attended after his regular school for years. There he learnt Hebrew and reading the Bible in the original. „To this day I am grateful to my parents because that education gave me an intimate awareness of the Hebrew letters. In Yiddish we say 'heimish’, which means 'familiar’.” Smerin studied English literature as well as French and German languages, and became a Jewish history graduate. Later, he spent most of his life in Paris, working for the European Space Agency (ESA) as head of the translation department.
In Paris, he met his second wife, Karina, who comes from Radlin in Poland, and who taught him Polish. „We decided to return to Poland when I retire, my wife wanted to come back too.” In 2004, they returned to Kraków, where Barry Smerin was part of the Reform Jewish community; his youngest son had his bar mitzvah in the High Synagogue, as the first 'local’ since the end of World War II. After a few years, the family moved to Wodzisław Śląski. There, Smerin began to work on commemorating the Jewish history of the city; he co-founded the Jerusza – Dziedzictwo association. And today he writes his memoirs. „I don’t feel like a Pole or a Polish Jew. But I feel at home here, I feel like I belong. That I have the right to be here. And that I feel good here and always have.”
His grandparents had the biggest influence on his identity, and probably also on his decision to live in Poland. „They created me, it had the greatest impact on my personal development.” And what are the most important values associated with his personality? Barry Smerin answers with a parable: „According to Jewish tradition, the goal of a man’s life and existence is to fix the creation of the world. God deliberately did not finish creation completely, giving people and humanity the opportunity to improve it. In Hebrew it’s called ‘Tikkun Olam’, repairing of the world. And that’s what a man is supposed to do.”
*****
UA
Баррі Смерін: Пояснення єврейського світу
В Водзіславі-Шльонському кільканадцять років тому Баррі Смерін розмістив свій центр життя. Народжений в 1943 р. в Лондоні, після переходу на пенсію переїжджає в Польщу. «Я завжди говорив, що колись хочу мати на моїй мацеві цитату з Шекспіра: «The wheel has come full circle. I am here.» («Колесо зробило повний оберт. Я тут.»). Це з Макбету. Тому я так гадав – що повернусь, я звідси походжу».
І справді його родинне колесо робить великі оберти. Дідусь і бабуся зі сторони батька походять з Резекне з сьогоднішньої Латвії. А дідусь і бабуся зі сторони матері емігрували в Англію з Хмельника, який знаходиться поблизу Кельц. В Хмельнику напередодні Другої світової війни понад 80% мешканців становили євреї. «Коли в підлітковому віці я дізнався про те, що відбулось під час Другої світової війни, я почав приймати участь в антифашистських рухах і почав цікавитись тим, що сталось з євреями в Польщі».
Його батьки, народжені в Англії, ані не говорять польською, ані не підтримують єврейської релігії. Коли йому було сім років, його відали в хедер, куди він роками ходить після звичайної школи. Там вивчає іврит і читає Біблію в оригіналі. «До сьогоднішнього дня я вдячний батькам, бо ця наука дала мені глибоку свідомість єврейських літер – мовою їдиш говоримо «heimish», тобто відомий». Смерін вивчає англійську літературу та французьку і німецьку мови, закінчує теж факультет єврейської історії. Пізніше більшу частину життя проведе в Парижі, працюючи для Європейського космічного агентства (ЄКА) на посаді керівника відділу перекладачів.
В Парижі знайомиться зі своєю другою дружиною, Карін, кора походить з польського Радліна – і котра навчить його польської мови. «Ми вирішили, що повернемось в Польщу, коли я перейду на пенсію – моя дружина також хотіла повернутись». В 2004 році повертаються в Краків, де Баррі Смерін стає співавтором зреформованої єврейської громади, його наймолодший син має свою Бар-міцву в Високій синагозі – перший раз «місцевий» від кінця Другої світової війни. Через декілька років сім’я переїжджає в Водзіслав-Шльонський. Там, Смерін розпочинає діяльність спрямовану на вшанування пам’яті про історію євреїв цього міста, є співзасновником товариства «Єруша – Спадщина». А сьогодні пише спогади з власного життя. «Я не вважаю себе поляком чи євреєм з польським корінням. Але відчуваю, що тут я вдома, почуваюсь тут як в себе. І що маю право тут бути. І що мені тут є і було добре».
Найбільший вплив на його почуття ідентичності, і можливо теж на рішення замешкати в Польщі, мали його дідусь і бабуся. «Вони мене сформували, це мало найбільший вплив на розвиток моєї особистості». А найважливіші якості, які пов’язані з особистістю? Баррі Смерін розповідає за допомогою притчі: «Згідно з єврейською традицією метою життя і існування людини є покращення світу. Бог навмисно не завершив повністю свого творіння, даючи людині і людству можливість, щоб його покращити. На єврейській мові це називається: Tikkun Olam, покращення світу. І цим людина повинна займатись».
